Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському в родині високо-освіченого поміщика і письменниці. У будинку Косачів часто збиралися письменники, художники і музиканти, влаштовувалися вечори і домашній концерти. Юна Лариса вчилася у приватних учителів, у 6 років почала вишивати.
У десятирічному віці дівчинка захворіла на туберкульоз кісток. Проте Леся продовжила вивчати грецьку і латинську мови. Восени 1883 року їй зробили операцію на лівій руці, видалили уражені кістки.
Приблизно з того часу Леся активно пише вірші ("Конвалія", "Сафо", "Літо краснеє минуло" і інші) і публікує їх у часописі "Зоря". Саме цього року—1884-го—з'явився псевдонім "Леся Українка".
Леся почала навчатися в художній школі М.І.Мурашка в Києві у 1894 році. Згодом поетеса вирушує за кордон до дядька Михайла Драгоманова. Вимушені потребою лікування подорожі до Німеччини, Австро-Угорщини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Кавказі, в Криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору. На початку XX століття Леся активно видає поетичні збірки.
7 серпня 1907 року Леся Українка та Климент Квітка офіційно оформили шлюб у церкві, переїхали до Криму.
Останні роки життя Лесі Українки минули в подорожах на лікування до Єгипту і на Кавказ. Проте хвороба все здолала талановиту письменницю у віці 42 років.
Померла Леся 1 серпня 1913 року Сурамі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий